Творчий тандем учителя з учнями вважаю основою своєї педагогічної діяльності. На мою думку, навчити дитину мислити – це ключове завдання кожного педагога.  Поряд з вимогами Державного стандарту й концепції «Нової школи», завжди буде стояти дитяче бажання проявити себе у творчій діяльності. Наша задача допомогти дитині реалізувати її вроджену креативність, перетворюючи шкільне життя на  активну практичну діяльность патріотичної та екологічної спрямованості.

    Основною формою, на якій відбувається розвиток дивергентного мислення молодшого школяра є навчальна діяльність на уроці.

       

     З першого класу спонукаю дітей думати вголос.  Це розвиває потребу в дитини доводити, мислити при виконані самостійних вправ. На уроках під час діалогового навчання, використовую діяльнісний метод,  методику"філософія для дітей", а також   елементи наступних педагогічних технологій: групового та проблемного навчання й елементи «сторітелінгу» - технології  подання інформації у вигляді цікавої історії. Обрані методи й технології потребують підготовки нестандартних завдань творчого розвивального характеру, використання міжпредметних зв’язків, що дозволяє дітям переносити та систематизувати  навчальну інформацію.                                                                 

 

    Форма навчальної діяльності: навчання групами зі  змішаним, за успішністю, складом учнів. Перевага такої групової форми навчальної діяльності — в можливості  урахування навчальних інтересів учнів, кооперування їхньої навчально-пізнавальної діяльності, взаємоконтролю за її результатами. І взагалі, самі методи інколи менш важливі, ніж ідеї. Якщо  є цікаві ідеї, для їх утілення  можна придумати необмежену кількість методів.

    Якими ж основними уміннями й навичками повинні оволодіти учні, щоб краще підготуватись до будь-якої ситуації в майбутньому:

 1. Уміння ставити запитання. 
 2. Навички вирішення проблем.
 3. Вибір і виконання проектів. 

 4. Захопленість. Спонукальною мотивацією на навчання має бути внутрішня мотивація, захопленість й азарт до                  набуття знань.  

 5. Самостійність. 

 6. Співчуття, милосердя. 

 7. Терпимість, толерантність. 

 8. Уміння  самостійно пристосовуватись до змін.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

                                                    

      Свобода вибору є одним з підходів до розвитку самостійності в учнях. Наприклад, учні самостійно формують малі навчальні групи для практичних завдань, самі обирають домашнє завдання зі списку або самі вирішують у якому форматі виконати завдання – у зошиті чи намалювати плакат. Найбільш ефективним в утверджені самостійності учнів є третій простір для вибору – когнітивний вибір. Він включає проблемно-орієнтоване навчання, коли мала група учнів може запропонувати  завдання,  спланувати хід його виконання та має можливість сама собі встановлювати домашнє завдання в залежності від пройденого матеріалу.

      Даю учням цікаві домашні завдання.

Щоб дітям не було нудно, поєдную вправи з підручника з нестандартними домашніми завданнями. Міні-твори, есе, творче списування, письмо з пам'яті, плакати, міні-проекти, опитування, представлення – все це  цікаво виконувати учням. Набагато ефективніше перевіряти домашні завдання, придумані саме вчителем.  Адже, відповіді на них знайти важко, тому діти старатимуться виконувати їх самостійно, а головне - творчо, розвиваючи свою креативність.

Наприклад: Записати свої думки до ілюстрації, дати відповідь на питання:    Яка фігура зайва?

                                                                                                                                    Чому?

                                                                                                                                     Доведи.

​

 

     Оскільки процес розв’язання завдань у дітей відбувається протягом усього дня, пропоную їм заняття, що сприяють розвитку творчого мислення. Ось деякі з них:

      «Мозковий штурм» (колективне обговорення) розвиває вільне мислення дітей. Ставлю учням запитання, які передбачають кілька правильних варіантів відповідей.

     «Роздуми» розвивають гнучке мислення дітей. Пропоную дітям висловлювати свою думку про конкретні предмети або ситуації. Наприклад, "Чому вірш починається словами: «Дрімають села…», "Чому деякі слова можна писати і з малої і з великої букви, які слова можна утворити з букв слова «електростанція», тощо.

Коли діти зайняті вирішенням різних проблем, підкидаю їм провокаційні, несподівані питання, щоб спрямувати їх на нові способи мислення: «Як перенести воду з одного будинку до іншого, не маючи посуду. В якому випадку слово «картопелька» я писатиму з великої букви. За якої умови до слова «дієслово» можна поставити питання що?»…

      Доводжу дітям, що на відкриті запитання існує безліч відповідей, які примушують  думати й міркувати над завданнями. Коли дитина не буде сприймати слово   вчителя як єдино правильне, вона почне мислити. Це одне з пріоритетних завдань кожного вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як єдину істину.

Наведу приклад:

 Діти виконували завдання у групах – вставляли в слова пропущені букви, а на дошці, за бажанням, хлопчик виконував завдання зі словами, яких не було в жодній групі. До перевірки його роботи  я запропонувала  залучитись усім учням класу. Колективно знаходимо пунктуаційні й орфографічні помилки. Аналізуємо яким чином думав учень, і чому припустився помилки. Учні діляться з класом процесом свого «думання», тобто як вони дійшли до рішення даного завдання. Використовуємо метод «Прес». Перевіряючий  Денис каже:

- Я впевнений, що Сашко неправильно записав слово «рос'єднали».

 Тому, що у префіксах роз-, без-, пишеться буква «з».

 Отже, префікс у слові «роз'єднали» необхідно писати з  буквою «з».

    Я задаю провокаційне питання  перевіряючому:

- Отже, Денисе, у словах «роса, рости, Ростислав» теж помилка?

Хлопчик на декілька секунд розгубився, а потім в учня з його групи, Владислава, виникає осяяння: « Так це ж слова без префіксу!»

     Я питаю: «Чому ти так вважаєш, адже рос- стоїть на початку слова?». Хлопчик радісно пояснює: « Якщо в  слові «роса» рос- це префікс, то де тоді корінь? Я впевнено відповідаю, що корінь - «а». Дитина здивовано дивиться, потім маше головою і сміється: «Ні, ні, ні. Якщо змінити форму цього слова, то буде «роса, роси, росою…», а такого у кореня не буває. Змінна частина слова – це закінчення». Я заперечую: «А що ж тоді відбувається у словах «нога-нозі, вухо-вусі». «Це чергування приголосних звуків у корені слова» - впевнено допомагає товаришу Денис.  Ми з учнями нагородили Дениса і його вправного «адвоката» аплодисментами. Задоволені хлопці радісно потискали один одному руку.

      Я дуже раділа, що діти дійсно мислять, практично доводять свою точку зору,  підтримують один одного, намагаються правильно вести дискусію, не бояться заперечувати вчителю.

Використовую завдання-пастки із запланованими помилками. На уроках учителю можна виконати  завдання з помилками і запропонувати дітям знайти їх або, навіть,  оцінити роботу вчителя. Учні люблять порівнювати своє завдання із завданням учителя.  Дітей заспокоює той факт, що вчителі теж припускаються помилок. Адже помилки – це чудова можливість учитися.

     Навчання на помилках потужно впливає на відділи головного мозку, що відповідають за пам'ять, і майбутню застосовність знань, і це набагато перевищує цінність навчання, яке дає можливість знаходити й запам'ятовувати єдино правильні відповіді й рішення. За допомогою помилок діти захочуть вивчати те, що вони повинні вчити, і завдяки цьому бажанню вони будуть здобувати міцні, гнучкі знання.

     Також заохочую дітей самовиражатися. Коли вони бачать, що і у мене немає єдиної «правильної» відповіді або методу, вони припиняють боятися зробити щось «неправильно» й починають довіряти своєму творчому мисленню.

     Надаю різні можливості для того, щоб діти набули досвіду при розв’язанні різних питань і завдань. Пропоную ігри, головоломки, обговорення й літературу – широкий спектр занять, які надихають на творче та критичне мислення, примушують дітей напружувати свій розум.

     Використовую спеціальні терміни. Коли розмовляю з дітьми, використовую такі слова, як «проблема», «завдання», «думай», «ідеї» «припущення», «креативне рішення», тощо. Діти теж починають використовувати терміни для визначення й опису свого власного процесу мислення.    

     Я асоціюю себе з режисером, тому використовую методику “філософія для дітей”.

     Методику “філософія для дітей” можна порівняти з театром: учитель, діти і спільна розмова. Цю методику розробив наприкінці 60-х років професор Метью Ліпман. В свій час Метью Ліпман  зауважив, що вирішувати проблему володіння навичками аргументації  потрібно вже в молодшій школі. Сьогодні цей метод починають використовувати для дітей віком від 3-х років. Доведено, що метод “філософія для дітей” (philosophy for children, p4c) має позитивний вплив на когнітивний, соціальний і емоційний розвиток дитини. 

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

         

       Можна використовувати філософію на уроках позакласного читання або уроку з розвитку мовлення, на класних годинах. Разом з дітьми  обираємо певний твір з оновленого кола читання, який має приховану проблематику, хтось із класу зачитує його, а після цього кожен учень придумує  одне запитання до тексту. Потім  дитина записує на дошці всі запитання, а діти голосують за найцікавіше з них, яке хочуть обговорити. Учні по черзі відповідають на нього і висловлюють власну думку. В кінці уроку відбувається рефлексія і аналіз. Одна із особливостей цієї методики у тому, що я не можу втручатися в прийняття рішення під час дискусії, а лише висловити свою думку вже після обговорення, не нав’язуючи її учням. Таким чином, я-учитель виступаю в ролі глядача і фасилітатора процесу.

          За допомогою цієї методики в учнів покращуються мовленнєві й когнітивні навички, вдосконалюється вміння дебатувати. Ця методика розвиває особистість – дитина бачить, що її думка є важливою. Впливає вона також і на колектив у цілому – виникає довіра та уміння співпрацювати. Учні, які неохоче виконували домашні завданння й на уроці були неактивними, «ожили», в них появився азарт до навчання. 

​

                                    Кожна дитина талановита й неповторна, тільки зумійте знайти ключик від дверцят її душі…

​

       У нашому 4-А класі всі учасники навчально-виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування. Вони вчаться бути уважними до поглядів один одного, визнавати право на відмінність, узгоджувати свої позиції. За роки вчителювання  маю стійкі переконання в тому, що  необхідно завжди виявляти емпатію до дітей, зважати на їхній психічний стан та завжди підтримувати психологічний комфорт.

​

                                                                                   Як працювати, якщо дитині  важко запам’ятовувати формули й терміни   (Додаток 3.)

                                                Знайомтесь – Макаренко Євген – переможець декількох Всеукраїнських і міжнародних                                                         конкурсів серед вокалістів, соліст театру естрадної пісні «Крещендо» й учасник                                                                     танцювального колективу «Імпульс». Хлопець тонко відчуває настрій літературних творів,                                                   майстерно декламує вірші. Щоб привернути його увагу й допомогти опанувати таку                                                              «незрозумілу» математику, складаю веселі задачки про співаків, артистів, використовую                                                     в класі вправи з української мови на теми «Театр, стилі танців, …».

                                                Пропоную для Євгена математичні формули у вигляді співаночок: «Ось периметр, ось                                                           периметр а + b  помножити на 2. Суму чисел, суму чисел а і b помножити на 2». Або -  «У                                                       квадрата знайдем площу – а помножити на а. Ну, а площа прямокутна – а помножити на                                                       b», тощо.  Діти класу абсолютно адекватно реагують,  коли Євген тихенько наспівує.                                                             Взаємоповага в  колективі є пріоритетом взаємин.

                                                            Як допомогти дітям з порушеною звуковимовою й підвищеною тривожністю                                                                            Андрійко та Дар’я неодноразові переможці з воль-

                                                 ної боротьби у різноманітних змаганнях районного та

                                                 регіонального масштабу. Сильні, мужні, але іноді «бо-

рються зі своїми особливостями». Для Андрія завжди напоготові «Андрійкова допо-

магалочка»: на окремому індивідуальному аркуші заздалегідь записую всі слова з

буквами «ш» та «щ», які можуть зустрінутись у диктанті. За допомогою зорової па-

м’яті Андрійко вже запам’ятав правопис дуже багатьох слів з цими буквами. І те-

пер у його «допомагалочці» їх становиться все менше й менше. А для Дар’ї викори-

стовую цікаві «дружні» прийоми - відповідь у парі: «Ти почни, а я продовжу», чита-

ння вірша «поїздом» - один учень читає перший рядок, інший – другий рядок, і так

по черзі до кінця вірша. За бажанням, Даринка може відповідати письмово на будь

якому уроці з любого питання. З кожним днем дитина стає більш упевненою й успі-

шною.

            Як використати під час уроків всебічну обдарованість учнів для підготовки їх до

                                          інтелектуальних конкурсів та предметних  олімпіад

                                         До Вашої уваги Валерія Фролова – двократний переможець у районному етапі                                                                        «Міжнародного конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика»,   двократний переможець                                                     олімпіади з математики.  А ще ця красуня лауреат обласного музичного конкурсу по класу                                                   фортепіано, учасник театру естрадної пісні «Крещендо» й танцювального колективу                                                             «Імпульс». Валерія завжди має особисту думку стосовно багатьох питань, влучно                                                                    використовує прислів’я або фразеологізми під час роботи в класі. Скромна, милосердна,                                                      вона завжди готова допомогти члену своєї або іншої групи.  Учениця вправно добирає                                                          завдання до запропонованих текстів з різноманітних тем, креативно дає  назву  текстам                                                      любого типу, вміло перебудовує їх, щоб змінилася головна думка або тип тексту,                                                                    талановито пише есе. Валерія  легко знаходить слова з орфограмами. Під час уроків                                                            виступає ініціатором послідовності виконання завдань. З другого класу ми працювали з                                                        нею за індивідуальною програмою по підготовці до мовних конкурсів. Діти класу                                                                    користуються  правом під час уроку запросити до себе учня-консультанта зі своєї або, за                                                     необхідністю, з іншої групи. Валерія, як учень-консультант, має право надавати відповідь                                                    індивідуально, або для всього класу.

​

      Я вчитель-фасилітатор і, на мою думку, кожна дитина готова до співпраці, якщо їй буде забезпечено психологічний комфорт, якщо вона матиме право на помилку, а значить наполегливо шукатиме різноманітні способи знайти істину.

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​

                                                                                           

                                                                                                                           Особливості оцінювання учнів

​

      Я  прихильниця «ідеї надання повторних шансів». Домашні завдання діти можуть принести з відстрочкою і отримати за них бали. Якщо учень відсутній на уроках,  він може написати мені електронного листа, щоб отримати завдання. Діти із задоволенням виконують нестандартні завдання, щоб заробити додаткові бали. Наприклад: «Записати декілька варіантів меню на сніданок, обід, тощо. Або придумати такі три слова, щоб з  букв кожного можна було утворити не менше 6  нових слів за формулою: «3*6=18». (коробочка – кора, бочка, бак, ар, бочок, рак) Знаючи цей шифр завдання, діти розуміються на записах: «4*5=20»…

      Мої учні не отримують за усні відповіді бали початкового рівня знань. Діти не бояться, що можуть отримати погану оцінку.

     Під час уроку намагаюся уникати  переказу того, що учні можуть прочитати в підручнику.

     Діти дуже люблять різноманітність, зацікавлено розв’язують нестандартні завдання. Наприклад, дивергентні вправи  на розвиток гнучкості мислення:

      «Вилучити зайве слово  й замінити на  влучне»

Серед  запропонованих слів вилучити зайве і замінити його на те, що може відноситися до запропонованої групи слів за певною ознакою. Наприклад, лютий,  січень, серпень (зайве – серпень, можна замінити на грудень – зимові місяці,  або зайве слово – лютий, можна замінити на вересень тому, що порушено послідовність місяців у році).   

       «Перевтілення»

Записати речення, яке сприймається на слух від свого імені. (Кожного дня Тетяна  приходить до школи о пів на восьму. – Кожного дня я приходжу в школу о пів на восьму.)

    «Ланцюжок думок»

 Під час групової роботи скласти колективний твір на задану тему. Один учень починає зачин тексту. Наступне речення - друга дитина. І так до завершення написання твору. 

    «Що без чого не буває»

 Закінчити письмово запропоновані фрази: "Річка не буває без ... , ... , ... ; сад без ..., ..., ..., ; клас без ...", тощо. 

       «Цензор»

Записати доречно відповідну фразу або речення: «Лисі вуса – довгі вуса, короткі вуса, чорні вуса, ….,» або  - «Лисі вуса – лисі голови, лисі поля».  «Дюймовочка важила всього двадцять центнерів - …двадцять грамів», або «Слониха важила всього двадцять центнерів».

«Варення було дуже кислим із-за великої кількості цукру. … дуже солодким із-за великої кількості цукру, …дуже кислим із-за малої кількості цукру; … дуже кислим тому, що зварене з лимону», тощо.

  Систематичне використання завдань, що розвивають дивергентне мислення, сприяє розвитку уміння користуватись найважливішими розумовими операціями: аналізом і синтезом, порівнянням, узагальненням; при цьому інтенсивно вдосконалюються вміння здійснювати розумові дії, а сам процес учіння з боку учня набуває самосвідомості та самостійності. Доречно пропонувати учням онлайн-підготовку до інтелектуальних конкурсів та ДПА. Цікаві завдання сприяють свідомому засвоєнню знань і бажанню поділитися успіхами з однокласниками.

Тренувальні майданчики - сучасна допомога учням задля їхнього саморозвитку та самореалізації. Залучення батьків до подій у класі й додаткові консультації за допомогою нашої Інтернет-сторінки позитивно впливають на стосунки у родинах. 

​

       Отже, головне -  фантазувати, проявляти креативність і Ваші учні будуть згадувати школу як місце, де народжуються думки, ідеї, … і дитинство не закінчується ніколи.   ( Додаток 4.)