" Школа майбутнього - це місце де дитині перш за все цікаво."

         Сер Кен Робінсон, міжнародний радник у сфері освіти.   

            

      В умовах посиленого росту об’єму інформації певні знання людства швидко "старіють" і стають непридатними для прогресивного застосування. В суспільстві виникає  потреба в особистостях,  що мають нестандартне мислення, здатних до самореалізації  та  саморозвитку. Такі люди можуть запропонувати  нове у соціальне і виробниче життя, у  культуру народу. 

     Основна ідея Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті полягає в тому, щоб кожен учень незалежно від природних здібностей почувався особистістю, яка вільно реалізує свої схильності та здібності.   Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, …розвиток його здібностей й обдарувань».

     У контексті майбутніх змін  очільник  міністерства освіти  Лілія Гриневич постійно наголошує на тому, що « … Учнів потрібно навчити вмінню критично мислити, аналізувати, працювати в команді,  тому, що  нашим дітям необхідна освіта для життя. І це головна мета нової української школи». «Школа повинна пропонувати різноманітні можливості для розвитку особливих талантів у людей, знаходити, у чому вони можуть бути успішні, і підготувати до життя у світі, що постійно змінюється…», - наголосила Лілія Гриневич під час свого виступу на Світовому освітньому форумі, що відбувся у Лондоні.

          Саме модернізація змісту, методів і підходів, що здійснюються в системі освіти, дає змогу реалізовувати головні завдання  — формувати продуктивне мислення, розвивати допитливість, креативні здібності, тощо.   

       Мета досвіду: проаналізувати резерви технологій розвитку дивергентного мислення; дослідити результат впровадження у навчальну діяльність нестандартних завдань для розвитку дивергентного мислення та формування продуктивної діяльності молодших школярів  в умовах творчого тандему вчителя й учнів.

     Провідна ідея: використання під час групової навчальної діяльності  технологій розвитку дивергентного мислення  забезпечують формування особистості, спроможної самостійно і креативно мислити,  працювати в команді й приймати спільне рішення, бачити проблему, знаходити шляхи її вирішення та приймати нестандартні рішення.

      Актуальність теми обумовлена загостренням протиріччя між необхідністю забезпечувати якість початкової освіти й неможливістю вирішити це завдання традиційним шляхом за рахунок подальшого збільшення обсягу інформації, що підлягає засвоєнню.

     Труднощі, з якими стикаються учні у своїй розумовій діяльності, пояснюються головними чином тим, що й досі в школі панує стихійне оволодіння розумовими операціями.  Традиційна система освіти  орі­єнтована, здебільшого, на механічне відтворення фактів, а між­народні дослідження наочно проде­монстрували, як недостатньо вміють діти і дорослі користуватися своїми знаннями у повсякденно­му житті. Саме  PISA – Програма міжнародного оцінювання учнів (Programme for International Student Assessment) є унікальним проектом, який дає можливість оцінити  компетентності учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язані з оволодінням шкільними програмами, а також здатність генерувати нові ідеї, розвивати власну систему знань, застосовувати її для вирішення актуальних, особистісно й суспільно значущих проблем.

      Джон Моравець, американський дослідник, письменник і футуролог ввів в освіті поняття –  “Knowmad society”- номадичне суспільство, суспільство версії 3.0, яке живе інноваціями і в інноваціях. “Knowmads” (номади) – це креативні, творчі, винахідливі люди, які можуть працювати будь-де, будь з ким і в будь-який час і мають навички майбутнього. Якими ж є ці навички, що сприятимуть розвитку суспільства 3.0 та інноваціям? Згідно з дослідженнями Світового економічного форуму, у 2020 році люди повинні володіти такими вміннями як:

 1.Комплексне багаторівневе рішення проблем (Complex problem  solving).

 2. Критичне мислення. (Critical thinking)

 3. Креативність у широкому сенсі. (Creativity)

 4. Вміння керувати людьми. (People management)

 5. Вміння вести переговори (Negotiation)

 6. Взаємодія з людьми. (Coordinating with others)

 7. Ємоційний інтелект. (Emotional intelligence)

 8. Формування власної думки та прийняття рішень. (Judgment and decision-making)

 9. Клієнтоорієнтованість (Service orientation)

 10. Гнучкість розуму (Cognitive flexibility)

      За британський теоретиком освіти Кеном Робінсоном, школи повинні розкривати у дітей творчі здібності, а не придушувати їх. Саме дивергентне мислення — це обов'язкова умова для творчості. Розвивати дивергентне мислення — це значить розвивати здатність знаходити безліч можливих рішень і по-різному інтерпретувати умову завдань. Це здатність залучати й використовувати інформацію одночасно з різних галузей знань, часто, на перший погляд,  несумісних. Це, в тому числі, й нестандартне, гнучке мислення, що виходить за межі загальноприйнятих стереотипів. Когнітивна гнучкість - це здатність розуму швидко перемикатися з однієї думки на іншу, а також обмірковувати кілька речей одночасно.

Міжнародний радник у сфері освіти Кен Робінсон зазначив, що при підведенні підсумків експерименту на дивергентне мислення серед дітей від трьох до п'яти років «геніями» дивергентного мислення виявилися 98%. Через п'ять років учені опитали тих же дітей, їм було вже по 8-10 років, і видатні результати показали тільки 32%. Ще через п'ять років їх залишилося 10%. Провівши тести серед дорослих людей, вчені виявили лише 2% людей, здатних до дивергентного мислення. Тобто школа сьогодні не сприяє розвитку креативності дітей, їхньому вмінню відшукувати у своїх помилках раціональне зерно.